Архів
Январь 2016
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Авг   Мар »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Збереження Літорального валу на Кінбурнській косі

Проблема збереження літорального валу завжди була гострою для території Кінбурнської коси, особливо вона загострилася після пам’ятного шторму 2-3 грудня 2012 року. Внаслідок потужного вітру, південного та південно-західного напрямку, хвилі Чорного моря проривали тіло коси в критичних місцях.

Вода, через прориви почала заповнювати улоговину озера Солоне біля села Римби, площа озера  з 2,5 га зросла до 20 гектар затопивши при цьому мале Римбівське орхідне поле, півникові галявини і городи місцевих жителів на західній окраїні села.

Від більшого затоплення людей врятувало те, що морська вода, через декілька розривів в районі причалу та на захід від нього, почала витікати в Дніпро-Бузький лиман.

Хвилі моря зробили прорив в місцях, що були пошкоджені від проїздів та переїздів транспорту через прибережний захисний літоральний вал (скор. Літоральний вал), в місцях розміщення наметових таборів, рекреаційних дільниць та на ділянках переходів відпочиваючих через вал, де відбулось стійке витоптування прибережної рослинності та зміни рельєфу  валу.

Такого шторму та стихії старожили Кінбурна не могли згадати. Але в історії Кінбурнського півострова таких випадків описано два. Перший відбувся в 1750 році, коли води Чорного моря піднялись на 2 метри та всі дерева з прибережної смуги вирвало та віднесло їх в море. Другий — в 1888 році, коли тіло коси було розірвано в двох місцях та «подвергалось укорачиванию» (мова оригіналу).

Дирекцією НПП «Білобережжя Святослава» було прийнято ряд заходів по мінімізації ризиків при такого роду екстремальних погодних явищах.

Вони включали в себе створення щитків-накопичувачів піскової маси в порушених місцях, штучна посадка рослин піскозакріплювачів, організаційне впорядкування території рекреаційних дільниць, черговість  територіального розміщення наметових таборів, координацію зусиль по інформуванню відвідувачів та охоронних дій  і т. ін. В зв’язку обмеженим, а можна сказати відсутнім фінансуванням, не все вдалося зробити на достатньому рівні, дещо  спочатку викликало скепсис у населення, що  знає  не з розмов про силу моря яку не витримують навіть бетонні огорожі та  капітальні захисні споруди, але все ж таки якісь попередні висновки  зараз можна зробити. З них  головний — самим ефективним способом попередження руйнування та відновлення літорального валу  є використання інших природних факторів та запобігання негативному впливу людини. Серед останніх головними негативними чинниками є переїзд транспорту через літоральний вал, стихійне розміщення тимчасових об’єктів торгівлі та відпочинку на самій літоралі, забруднення валу та розведення вогнищ на ньому, які знищують кореневища рослин та створюють осередки ерозії та проривів. Над мінімізацією такого роду негативних антропогенних впливів працює служба держоохорони НПП, яка притягнула в 2014-2015 роках (склала протоколи про адміністративне правопорушення) за такого роду порушення 11 осіб.

Але насамперед  важливим є усвідомлення кожного відвідувача природної території, що ця зустріч повинна відбутись  хоча б з мінімальною шкодою для природи, а не з кроками по її руйнуванню. Після цього, можна переходити вже до впровадження  концепції  стабілізації та відтворення вразливих природних комплексів, зрозуміло в міру сил та можливостей  кожної конкретної людини чи організації.

Як приклад, хоча б локальної ефективності цієї діяльності наводимо ці фото, зроблені як  невдовзі після стихії  3 грудня 2012 року, так  і вже через деякий проміжок часу та в наш час.

Відділ науки Національного природного парку
«Білобережжя Святослава» 

Iмя