Архів

Декабрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Наука

Представники наукового відділу парку взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень»

Представники наукового відділу В.Б. Чаус та К.О. Редінов взяли участь у четвертій міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень», яка відбулася 28-29 квітня 2017 р. у смт. Путила Чернівецької області.

Читать далее

Кінбурнську косу мають включити до мережі природоохоронних територій Європи

У 2015 р. Кінбурнську косу разом з прилеглими акваторіями Дніпро-Бузького лиману та Ягорлицької затоки Міністерством екології запропоновано включити до складу природоохоронних територій Європи, котрі мають назву – «Смарагдова мережа» (російською має назву – «Изумрудная сеть»). До включення запропоновано також і інші території природно-заповідного фонду України.

Читать далее

На Бієнкові плавні повертається життя…..

З самого початку своєї діяльності адміністрація НПП ”Білобережжя Святослава” визначила одним з головних завдань відновлення біорізномаїття Бієнкових плавнів. В минулих періодах  Бієнкові плавні – це ключове природне нерестовище коропових , середовище існування та розмноження багатьох рідкісних водоплавних та коловодних птахів ,  де знаходились значні по чисельності скупчення птахів: найбільша в Україні колонія чапель до 600 пар ,велика популяція  пелікана рожевого (до 2500 особин).В останні п’ять років внаслідок замулення обсипання та заростання штучних та природних каналів ,постійного падіння рівня Дніпро-Бузького лиману водообмін припинився . поточні роботи по розчищенню водообмінних каналів що проводились  парком в межах практично відсутності фінансування та необхідної техніки мали нестійкий та нетривалий ефект. З метою кардинального вирішення проблеми  за підтримки департаменту заповідної справи Мінекології  відновлення біорізномаїття комплексу позитивно розглянуто в рамках виїзного засідання координаційної ради Рамсарського комітету України . До співпраці  задіяно ГО ”Українське товариство охорони птахів”, директор Дудкін О.В. та компанію „Кока-кола Україна”.

Внаслідок енергійної та послідовної роботи протягом листопада – грудня поточного року проведено відповідно до проекту  відновлення гідрологічного режиму Бієнкових плавнів по каналах К-1 та К-2 загальною протяжністю 1100 м. Навіть за самих низьких позначок рівнів материнської водойми озера плавнів а це практично 200 гектари .почали заповнюватись лиманською водою а це означає що на плавні приходить життя, яке буйним квітом спалахне весною  радісним пташиним гоміном  птахів що повернуться до рідної комфортної ти ситої оселі. Якщо прогнози науковців  щодо відновлення чисельності птахів справдяться та наступним кроком адміністрації парку стана подання заявка про включення Бієнкових плавнів до ВБУ міжнародного значення.

 

Науковий відділ НПП „Білобережжя Святослава”

ЗАПРОШЕННЯ ДО СПІВПРАЦІ

 

 УВАГА! УВАГА! УВАГА!

НПП «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА» ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРАЦІ В РАМКАХ ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ НЕБАЙДУЖИХ, АКТИВНИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ Б ХОТІЛИ ЗРОБИТИ КУТОЧОК НАШОГО ЧУДОВОГО КРАЮ БІЛЬШ ПРИВАБЛИВИМ ТА ПРИЯЗНЕНИМ ДЛЯ ІСНУВАННЯ ВСІХ ЖИВИХ ІСТОТ, ЯК ЛЮДЕЙ ТАК І ТВАРИН ТА РОСЛИН.

 

ЗАПРОШУЮТЬСЯ ДО ВЗАЄМОДІЇ ЗА НАСТУПНИМИ НАПРЯМКАМИ:

 

Заходи

Орієнтовний термін

1. Заготівля новорічних ялинок для виготовлення штучних нерестових гнізд, їх встановлення на водойми Січень, березень 2015 року
2. Проведення обліків тварин (вовк, орлан-білохвост, пелікан рожевий) Лютий — квітень 2015 року
3.Участь в акціях по очистці узбережжя Травень-жовтень 2015 року
4.Охорона Орхідного поля (найбільше в Європі) в період вегетації Травень 2015 року
5. Участь в охороні гніздових територій (Покровська коса, Кінбурнська стрілка, урочище Бієнкові плавні) Квітень – червень 2015 року
6. Прочистка водообмінних каналів між озерами та Дніпро-Бузьким лиманом Березень – квітень 2015 року

 

Відвідування Кінбурнської коси та національного природного парку «Білобережжя Святослава» в рамках виконання волонтерських проектів гарантовано.

Але чекаємо також і на Ваші пропозиції. Довідки та інформацію про. співпрацю можна одержати за телефоном:  (05154) 3-00-26 Ольга Олександрівна.

 

Публікації за 2014 рік

Фахівцями наукового відділу протягом  звітного періоду подано до друку (вийшли з друку) наступні наукові праці, в тому числі і розділ до колективної монографії:

  1. Редінов К.О., Козловський Ю.І., Нєпєін А.Ю. Результати моніторингу ендемічних гризунів

на Кінбурнському півострові // Збірник праць міжнародної наукової конференцій «Національні природні парки — минуле, сьогодення, майбутнє» присвяченій 30-річчю Шацького НПП. — Шацьк, 2014 (вийшла).

  1. Редінов К.О., Чаус В.Б. Досвід моніторингу та охорони водно-болотних угідь міжнародного

значення «Ягорлицька затока» та «Тендрівська затока» різними установами природно-запровідного фонду   м.Одеса березень 2014 р.

  1. Чаус В.Б., .Редінов К.О., Марчинська — Андрєєва О.О., Касьянов Є.О. До сучасного стану

та перспектив відновлення урочища «Бієнкові плавні» НПП «Білобережжя Святослава» // Збірник праць міжнародної наукової конференцій «Національні природні парки — минуле, сьогодення, майбутнє» присвяченій 30-річчю Шацького НПП. — Шацьк, 2014 – с.43-45 (вийшла).

4. Мойсієнко І.І.  Еколого-ценотичні особливості орхідних на  урочищі орхідне поле (Кінбурнська коса, Очаківський район).

5.  Рединов К.А, Петрович З.О. Встречи куликов в зимний период на Кинбурнском полуострове и прилегающей территории Николаевской области // журнал «Бранта», 2014 (в печати). – 9 стр.

6. Петрович З.О., Рединов К.А. Встречи морского песочника (Calidris maritima) в Северном Причерноморье // журнал «Бранта», 2014 (в печати). – 2,5 стр.

7. Редінов К.О., Петрович З.О., Козловський Ю.І., Чаус В.Б., Касьянов Є.О., Марчинська-Андрєєва О.О. Водно-болотне угіддя міжнародного значення «Ягорлицька затока» //  Моніторинг водно-болотних угідь міжнародного значення. Методи та результати (Матеріали семінару «Організація  та результати моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні», м. Одеса, 4-6.03.2014 р.). — Київ: ДІА. 2014. — С. 102-109 (вийшла).

8. Редінов К.О. Сприяння гніздуванню птахів на Кінбурнському півострові: досвід, проблеми та перспективні напрямки // Збірник науково-практичної конференції «Активне збереження окремих видів флори і фауни, природних середовищ». Суми, 2014 (в друці) – 3 арк.

9. Петрович З.О., Рединов К.А. Большой баклан на Кинбурнском полуострове и прилегающей территории / Раздел коллективной монографии «Большой баклан в Украине». (в печати). 2014.

10. Редінов К.О., Петрович З.О. Затримка осінньої міграції бджолоїдки в Північно-Західному Причорномор’ї в 2013 р. // Орнітологічний журнал «Беркут» — на 2 арк.

11. Нєпєін А. Ю., Дюмін А. С. Риючі оси (Hymenoptera, Sphecidae, Crabronidae) національного природного парку «Білобережжя Святослава». // Наукові праці : Науково-методичний журнал. – Вип. 220. Т. 232. Екологія. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2014. – 123 с. – С. 102 – 105.

Відділом науки  для  науково-дослідних природоохоронних відділень Парку були розроблені та  розповсюджені:

  1.  Редінов К..О.  Чаус В.Б., Марчинська –Андрєєва О.А., Касьянов ЄО. Методичні

рекомендації по проведенню біотехнічних робіт на території парку в 2014 році.

Протягом звітного періоду у друкованих та електронних ЗМІ вийшли наступні публікації еколого-освітнього, інформаційного, природоохоронного та краєзнавчого змісту:

  1.  «Чи можливо вплинути на хижака?» / веб-сайт «Очаківський портал»,  Чаус В.Б.
  2.  «На Кинбурне цветет сказочная сон-трава» / веб-сайт «Очаківський портал», Марчинська-Андрєєва О.
  3.  «Первоцвіти Кінбурна» / веб-сайт «Очаківський портал», Марчинська-Андрєєва О.
  4.  «10-11 травня – Міжнародний  день мігруючих птахів» / веб-сайт «Очаківський портал», 10.05 К.Редінов
  5.  «Морські острови –тема Міжнародного дня біорізноманіття» / веб-сайт «Очаківський портал», 10.05 К.Редінов
  6. «Очаковщина глазами зоолога К.Кесслера» / газета «Очаків»  № 3 від 10.01 К. Редінов
  7.  «Ягорлицька затока – острівець безпеки птахів» / газета «Чорноморська зірка» № 9-10 від 31.01 К. Редінов
  8.  «2 лютого – всесвітній день водно-болотних угідь» / газета «Очаків» № 5 від 31.01  К. Редінов

Прийнято участь у 3 наукових заходах, у двох очно:

  1. Семінар «Організація та результати моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні» (4-6.03, м. Одеса);
  2. Міжнародна науково-практична конференція до 30-річчя створення Шацького національного природного парку (м. Світязь, 23 – 25 квітня 2014 року).
  3. Обласний молодіжний форум «Зробимо Україну чистою!» (м. Миколаїв, 2–3 квітня 2014 р.).

Участь науковців в еколого — освітній роботі:

  1. Участь в акціях: «Я люблю своє узбережжя» та «Зробимо Україну чистою»
  2. Старший науковий співробітник відділу науки, Редінов К.О. сприяв проводженню екологічного конкурсу «Краю мій рідний!»

Виступи на   радіо «Нива» Очаківського району.

  1. Начальник відділу науки, Чаус В.Б., присвяченого Всесвітньому дню водно-болотних угідь.
  2. Науковий співробітник, Марчинська-Андрєєва О.О., до Дня охорони навколишнього природного середовища.

Взято участь в проведенні 9-го Фестивалю туристичної журналістики України за участю провідних телеканалів та періодичних видань країни.

 

Підсумки діяльності НПП “Білобережжя Святослава” в 2015 році

В національному природному парку «Білобережжя Святослава» 23 грудня 2015 року відбулось засідання науково–технічної ради. Традиційно в кінці року воно присвячується  підведенню підсумків діяльності парку в цілому та його структурних підрозділів  зокрема. Розглянуто  на засіданні також питання, що стосуються і більш широкого кола жителів Миколаївщини.

Серед останніх можна виділити розгляд  наміру  Міністерства інфраструктури України в питанні створення порту по перевалці сипучих вантажів в акваторії Чорного моря між Тендрівською та Кінбурнською косами.

 Картосхема проектної пропозиції.

Відповіддю на запит НПП  Мінінфраструктури підтвердило  плани по створенню  такого порту. Члени науково-технічної ради парку прийняли рішення стосовно питання створення об’єкту портової інфраструктури, в якому:

1. Висловлено свою стурбованість можливими ризиками для сусідніх акваторій національного природного парку та Чорноморського біосферного заповідника;

2. Ініційовано проведення громадських слухань цього питання із залученням провідних науковців — екологів та представників місцевої  громади;

3. Наголошено на необхідності проведення об’єктивних екологічних експертиз самої концепції можливого створення такого порту.

Національним природним парком направлено також інформаційний лист щодо такого проектного наміру в Міністерство екології та природних ресурсів України, Запрошуємо до участі в громадських слуханнях всіх зацікавлених громадян та організації, телефон для контакту 3-00-26.

Наступним  питанням, що викликало жваве обговорення, було розгляд пропозицій  про відзначення лауреатів «Зірки Білобережжя» за 2015 рік.

Знак «Зірка Білобережжя»

Нагадаємо, що в 2014 році такими, що вагомо допомагали та істотно сприяли діяльності парку,стали Дудкін Олег — директор ГО «Українське товариство охорони птахів» м.Київ, Станішевська Інна — директор бази відпочинку «Пелікан» с.Покровка, Чекета Марина — директор департаменту соціальних програм компанії «Кока-Кола Україна» м.Київ. Відзначити  та вручити знак «Зірка Білобережжя» за 2015 рік члени Науково-технічної ради  вирішили наступним номінантам:

1. Дудкіну Олегу – директору ГО «Українське товариство охорони птахів» за підтримку  проектів протягом 2015 року на території  національного природного парку та пов’язаних з ним, а саме: акції „Я люблю своє узбережжя”, в результаті яких проведена очистка 5 кілометрів прибережної смуги  з залученням  волонтерів, та продовження ліквідації сміттєзвалища в лісовому кварталі №23. Вивезено біля 100 м.куб. зібраних  відходів на офіційний полігон ТПВ смт. Гола Пристань. Наданої допомоги в продовженні заходів по охороні та моніторингу Бієнкових плавнів.

Двічі відзначений О.Дудкін зліва з М.Чекетою.

2. Коновалову Сергію — приватному підприємцю, власника плавзасобів «Бригадир Горич» та «Соболь» за постійну  підтримку працівників СДО парку  та проведення рекреаційних заходів на території НПП.

3. Горячевій Олені -  власному кореспонденту телеканалу ICTV за системне та об’єктивне висвітлення проблемних питань збереження природного біорізноманіття Кінбурнського півострова та його заповідних об’єктів та найкращий репортаж про національний природний парк «Білобережжя Святослава» 2015 року.

О.Горячева за роботою

4. Шполянському Михайлу Юхимовичу — громадському діячу до 2014 р., голові ГО. «Кінбурн-життя», письменнику, автору численних творів про людей та природу Кінбурна. Останній збірник автора «Был такой случай» видавництво «Никея» С.Петербург, 2015 год. За постійну енергійну підтримку ідеї збереження Кінбурна та заповідних територій  півострова.

Про  останнього номінанта хочеться сказати особливо, як про чудову людину, засновника першого на Миколаївщині дитячого будинку сімейного типу, патріота Кінбурнської коси та її заповідності. На жаль, отця Михайла зараз вже немає в живих.  Пам’ять про нього, його справи і його книги залишається і буде ще довго залишатись, поки існують сама Кінбурнська коса і Національний природний парк «Білобережжя Святослава» на її заповідних просторах.

Відділ науки

Ссавці

На території парку зустрічається біля 40 видів ссавців, з яких майже половина занесені в Червону книгу України. Більшість з них ведуть потаємний або нічний спосіб життя й тому на очі потрапляють рідко. Найлегше побачити їжака, зайця, лисицю та, як недивно, вовка, а в акваторіях моря – дельфінів.

Звичайно ссавці виявляються за слідами своєї життєдіяльності. На піщаних степових ділянках можна побачити купки піску — характерні викиди сліпака піщаного. В цих же місцях можна знайти і нірки кандибки звичайної. Ці гризуни – «червонокнижні» ендеміки Нижньодніпровських пісків.

Нещодавно на території парку оселилась видра річкова, котра зараз постійно мешкає на узбережжі лиману. Місцями живуть окремі родини борсуків.

Хижі ссавці представлені єнотовидною собакою, лисицею, вовком та родиною куницевих.

Найбільш чисельними є мишоподібні гризуни, окремих з них, легко виявити по кублам – миша лугова (будує кулясті гнізда на траві) та миша курганцева (будує з трави курганчики розміром до метра в ширину та понад півметра в висоту). Серед мишоподібних гризунів зрідка зустрічаються сірий хом’ячок та мишівка степова – види з сторінок Червоної книги України.

На території парку також зустрічається до 10 видів кажанів. З копитних зустрічається козуля та кабан.

В акваторіях парку можна спостерігати три види дельфінів. Найчастіше зустрічається азовка, рідше – афаліна та дуже рідко – білобочка.

Птахи

Світ пернатих парку надзвичайно багатий. Його територія слугує природним міграційним шляхом, місцем концентрації, зимівлі та гніздування близько 300 видів птахів. З них, одна третина виводить пташенят, в тому числі «червонокнижні» пернаті: нерозень, чернь червонодзьоба, чернь білоока, пухівка, орлан-білохвіст, пісочник морський, кулик-довгоніг, кулик-сорока, чоботар, лежень, крячок малий, совка та сова болотяна.

Загалом список занесених у Червону книгу України птахів парку нараховує щонайменше 60 видів. Значною є чисельність рожевих пеліканів, сотенні зграї яких можна спостерігати в теплий період року. Взимку територія парку є місцем скупчення орланів-білохвостів, яких тут збирається понад 100 особин. В акваторіях парку тримаються тисячні зграї гоголів та крехів середніх.

Особливо важлива роль парку у збереженні водоплавних птахів, для яких Кінбурнська коса разом з прилеглими акваторіями моря та лиману, слугує «пташиним» вокзалом. Тут десятки тисяч особин різних видів пернатих зупиняються на відпочинок і годівлю під час міграцій та зимують. Переважна більшість цих птахів мешкає за межами України, в тому числі і в тундрі, наприклад, кулики-побережники, лебеді кликун та малий.

Над морем постійно літають зграї великих бакланів. Якщо пощастить, можна побачити і «морських мандрівників» — буревісників, котрі супроводжують косяки риб. На морському узбережжі годуються зграї куликів та мартинів.

Постійно на очі потрапляють також і пернаті хижаки: луні, канюки, яструби, соколи та інші. Гніздовими є орлан-білохвіст, лунь очеретяний, канюк звичайний, підсоколик великий та боривітер звичайний. Пролітні -скопа, орел-змієїд та зимуючий — лунь польовий, активно полюють на території парку.

У сосновому лісі під час «тихого полювання» на гриби, можна почути і навіть побачити золотомушок жовточубих. Ці пташки, найменші за розмірами у фауні України, галасливими зграйками обстежують гілки та стовбури дерев у пошуках шкідників.

 

 

Комахи Червоної книги України Національного природного парку «Білобережжя Святослава»

Комахи Червоної книги України

Національного природного парку «Білобережжя Святослава»

Махаон (Papilio machaon Linnaeus, 1758) – належить до родини Косатцеві (Papilionidae). Зустрічається на відкритих степових ділянках парку. Дає три генерації на рік. Літ метеликів – з кінця квітня до вересня. Гусінь живиться на рослинах родини зонтичних. Зимує лялечка. Природоохоронний статус виду – вразливий.

Подалірій (Iphiclides podalirius Linnaeus, 1758) – належить до родини Косатцеві (Papilionidae). Зустрічається в степу з заростями чагарників та на околицях сел. Дає дві генерації на рік. Літ метеликів з квітня до жовтня. Гусінь живиться на диких або культурних розоцвітих. Зимує лялечка. Природоохоронний статус виду – вразливий.

Бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga Gerstaecker, 1872) – родина – Справжні бджоли (Аpidae). Зустрічається в усіх біотопах парку. Літ імаго з квітня до вересня. Дає одну генерацію на рік. Зимує імаго. Гнізда влаштовує в деревині. Природоохоронний статус виду – рідкісний.

Дибка степова (Saga pedo Pallas, 1771) – родина – Коники справжні (Tettigoniidae). Зустрічається в степу, в сухих листяних гайках. Представлені самками, розмножуються партеногенетично. Генерація однорічна. Зимують на стадії яйця. Імаго зустрічаються з липня до осені. Харчуються комахами. Природоохоронний статус виду – рідкісний.

 (Empusa fasciata Brulle, 1836) – належить до родини Емпузиди (Empusidae). Зустрічається в степу, луках, солончаках. Генерація однорічна. Зимують личинки різного віку. Імаго з’являються в червні. Харчується комахами. Природоохоронний статус виду – вразливий.

Зегрис евфема (Zegris eupheme Esper, 1805) – родина – Білани (Pieridae). Зустрічається в степу, луках. Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів з квітня до травня. Гусінь живиться на хрестоцвітих. Природоохоронний статус виду – зникаючий.

 Ктир гігантський (Satanas gigas Eversmann, 1855) – родина – Ктирі (Asilidae). Зустрічається на всіх відкритих ділянках парку. Дає одну генерацію на рік. Імаго з’являються влітку. Личинки розвиваються в верхніх шарах ґрунту. Живляться комахами. Природоохоронний статус виду – вразливий.

Сколія гігантська (Scolia maculata Drury, 1773) – родина – Сколієві оси (Scoliidae). Зустрічається в степу Рибаківського науково-дослідного та природоохоронного відділення парку та передмісті Очакова. Дає одну генерацію на рік. Літ імаго – з травня до серпня. Імаго живляться нектаром, личинки – паразити жука-носорога. Зимує личинка. Природоохоронний статус виду – неоцінений.

Проблема засмічення водойм стає дедалі гострішою!

 Пластикові відходи стали невід’ємною частиною нашого життя. Нас оточують пластикові пляшки, поліетиленові пакети, меблі, електричні пристрої, упаковка харчових продуктів, будівельні матеріали та багато іншого. Багато відходів зрештою потрапляють у море. Оскільки пластик легший за воду, він плаває всюди – на однин квадратний кілометр океану припадає близько ста грамів пластику.

 

Читать далее