echo " ";

Архів

Август 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Июн    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  

Життя парку

В НПП «Білобережжя Святослава» традиційний «Ахіллів забіг»

  Cтало вже доброю традицією проводити на Кінбурні в середині літа еко-спортивне свято «Ахіллів забіг». Ось і 19 липня цього року національний природний парк «Білобережжя Святослава»  за підтримки Очаківської райдержадміністрації та міськвиконкому, Миколаївського клубу любителів бігу під керівництвом чемпіона Європи І.Гриніка та громадської організації «Джерело» вчетверте провели на території парку в районі рекреаційної дільниці «Кінбурнська стрілка» еко-спортивне свято «Ахіллів забіг». Цьогорічний забіг відбувся під гаслом популяризації та відродження традиційного промислу на Кінбурні — рибальства. Саме в цьому унікальному місці — в найдавнішій колисці олімпійського руху в Північному Причорномор’ї — учасники та гості свята змогли помилуватися нескінченно бірюзовим морем, чистим повітрям, спортивними досягненнями бігунів, вправністю борців, прийняти участь у екскурсі до рибацьких ставників, власноруч побудувати піщані фортеці і, звичайно ж, скуштувати справжньої рибацької юшки.

    Спортивні забіги проводилися в різних групах — серед професіоналів, аматорів (до 35 років), дітей (до 10 років) та ветеранів.

Переможці були нагороджені медалями, дипломами, вінками з дубу і степових трав. Але найбільше вразили своєю волею до перемоги представники громадського об’єднання «Джерело». Люди, які пізнали всю гіркоту падіння, сьогодні через спілкування в колективі та спорт повертають собі радість чистого життя.

З цікавістю спостерігали за дійством та приймали активну участь близько двадцяти учасників журналістського прес-туру — представники найвідоміших всеукраїнських видань та запрошені гості  — перший заступник голови Очаківської райдержадміністрації Стовманенко С.П., заступник начальника відділу з питань економіки, природокористування та туризму Миколаївської облдержадміністрації Волчецький Р.М., член ради з питань туризму при Миколаївській облдержадміністрації Чичкалюк Т.О., заступник директора Департаменту зовнішніх економічних звязків, туризму та курортів Херсонської облдержадміністрації Шкарупа С.О., керівник туристичного табору «Кінбурн Кемп» Щербаков Євген, члени бійцівського клубу «MMA» (керівник Шевченко Олег), бригадир рибалок Маслюченко Б.П., учасники молодіжної громадської організації «Джерело».

Усім дуже сподобалися виступи місцевих артистів — колективу естрадного танцю «Нова галактика» Очаківського міського відділу культури під керівництвом Віри Глушко та юної виконавиці з с.Василівка Діани Лахтіонової — представниці династії рибалок.  І, звичайно ж, всі спробували справжній козацький куліш і рибацьку юшку.

 

 Тарабан Світлана, начальник відділу екоосвітньої

 роботи та рекреаційного благоустрою

 НПП «Білобережжя Святослава»

На Бієнкові плавні повертається життя…..

З самого початку своєї діяльності адміністрація НПП ”Білобережжя Святослава” визначила одним з головних завдань відновлення біорізномаїття Бієнкових плавнів. В минулих періодах  Бієнкові плавні – це ключове природне нерестовище коропових , середовище існування та розмноження багатьох рідкісних водоплавних та коловодних птахів ,  де знаходились значні по чисельності скупчення птахів: найбільша в Україні колонія чапель до 600 пар ,велика популяція  пелікана рожевого (до 2500 особин).В останні п’ять років внаслідок замулення обсипання та заростання штучних та природних каналів ,постійного падіння рівня Дніпро-Бузького лиману водообмін припинився . поточні роботи по розчищенню водообмінних каналів що проводились  парком в межах практично відсутності фінансування та необхідної техніки мали нестійкий та нетривалий ефект. З метою кардинального вирішення проблеми  за підтримки департаменту заповідної справи Мінекології  відновлення біорізномаїття комплексу позитивно розглянуто в рамках виїзного засідання координаційної ради Рамсарського комітету України . До співпраці  задіяно ГО ”Українське товариство охорони птахів”, директор Дудкін О.В. та компанію „Кока-кола Україна”.

Внаслідок енергійної та послідовної роботи протягом листопада – грудня поточного року проведено відповідно до проекту  відновлення гідрологічного режиму Бієнкових плавнів по каналах К-1 та К-2 загальною протяжністю 1100 м. Навіть за самих низьких позначок рівнів материнської водойми озера плавнів а це практично 200 гектари .почали заповнюватись лиманською водою а це означає що на плавні приходить життя, яке буйним квітом спалахне весною  радісним пташиним гоміном  птахів що повернуться до рідної комфортної ти ситої оселі. Якщо прогнози науковців  щодо відновлення чисельності птахів справдяться та наступним кроком адміністрації парку стана подання заявка про включення Бієнкових плавнів до ВБУ міжнародного значення.

 

Науковий відділ НПП „Білобережжя Святослава”

ЗАПРОШЕННЯ ДО СПІВПРАЦІ

 

 УВАГА! УВАГА! УВАГА!

НПП «БІЛОБЕРЕЖЖЯ СВЯТОСЛАВА» ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРАЦІ В РАМКАХ ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ НЕБАЙДУЖИХ, АКТИВНИХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ Б ХОТІЛИ ЗРОБИТИ КУТОЧОК НАШОГО ЧУДОВОГО КРАЮ БІЛЬШ ПРИВАБЛИВИМ ТА ПРИЯЗНЕНИМ ДЛЯ ІСНУВАННЯ ВСІХ ЖИВИХ ІСТОТ, ЯК ЛЮДЕЙ ТАК І ТВАРИН ТА РОСЛИН.

 

ЗАПРОШУЮТЬСЯ ДО ВЗАЄМОДІЇ ЗА НАСТУПНИМИ НАПРЯМКАМИ:

 

Заходи

Орієнтовний термін

1. Заготівля новорічних ялинок для виготовлення штучних нерестових гнізд, їх встановлення на водойми Січень, березень 2015 року
2. Проведення обліків тварин (вовк, орлан-білохвост, пелікан рожевий) Лютий — квітень 2015 року
3.Участь в акціях по очистці узбережжя Травень-жовтень 2015 року
4.Охорона Орхідного поля (найбільше в Європі) в період вегетації Травень 2015 року
5. Участь в охороні гніздових територій (Покровська коса, Кінбурнська стрілка, урочище Бієнкові плавні) Квітень – червень 2015 року
6. Прочистка водообмінних каналів між озерами та Дніпро-Бузьким лиманом Березень – квітень 2015 року

 

Відвідування Кінбурнської коси та національного природного парку «Білобережжя Святослава» в рамках виконання волонтерських проектів гарантовано.

Але чекаємо також і на Ваші пропозиції. Довідки та інформацію про. співпрацю можна одержати за телефоном:  (05154) 3-00-26 Ольга Олександрівна.

 

Публікації за 2014 рік

Фахівцями наукового відділу протягом  звітного періоду подано до друку (вийшли з друку) наступні наукові праці, в тому числі і розділ до колективної монографії:

  1. Редінов К.О., Козловський Ю.І., Нєпєін А.Ю. Результати моніторингу ендемічних гризунів

на Кінбурнському півострові // Збірник праць міжнародної наукової конференцій «Національні природні парки — минуле, сьогодення, майбутнє» присвяченій 30-річчю Шацького НПП. — Шацьк, 2014 (вийшла).

  1. Редінов К.О., Чаус В.Б. Досвід моніторингу та охорони водно-болотних угідь міжнародного

значення «Ягорлицька затока» та «Тендрівська затока» різними установами природно-запровідного фонду   м.Одеса березень 2014 р.

  1. Чаус В.Б., .Редінов К.О., Марчинська — Андрєєва О.О., Касьянов Є.О. До сучасного стану

та перспектив відновлення урочища «Бієнкові плавні» НПП «Білобережжя Святослава» // Збірник праць міжнародної наукової конференцій «Національні природні парки — минуле, сьогодення, майбутнє» присвяченій 30-річчю Шацького НПП. — Шацьк, 2014 – с.43-45 (вийшла).

4. Мойсієнко І.І.  Еколого-ценотичні особливості орхідних на  урочищі орхідне поле (Кінбурнська коса, Очаківський район).

5.  Рединов К.А, Петрович З.О. Встречи куликов в зимний период на Кинбурнском полуострове и прилегающей территории Николаевской области // журнал «Бранта», 2014 (в печати). – 9 стр.

6. Петрович З.О., Рединов К.А. Встречи морского песочника (Calidris maritima) в Северном Причерноморье // журнал «Бранта», 2014 (в печати). – 2,5 стр.

7. Редінов К.О., Петрович З.О., Козловський Ю.І., Чаус В.Б., Касьянов Є.О., Марчинська-Андрєєва О.О. Водно-болотне угіддя міжнародного значення «Ягорлицька затока» //  Моніторинг водно-болотних угідь міжнародного значення. Методи та результати (Матеріали семінару «Організація  та результати моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні», м. Одеса, 4-6.03.2014 р.). — Київ: ДІА. 2014. — С. 102-109 (вийшла).

8. Редінов К.О. Сприяння гніздуванню птахів на Кінбурнському півострові: досвід, проблеми та перспективні напрямки // Збірник науково-практичної конференції «Активне збереження окремих видів флори і фауни, природних середовищ». Суми, 2014 (в друці) – 3 арк.

9. Петрович З.О., Рединов К.А. Большой баклан на Кинбурнском полуострове и прилегающей территории / Раздел коллективной монографии «Большой баклан в Украине». (в печати). 2014.

10. Редінов К.О., Петрович З.О. Затримка осінньої міграції бджолоїдки в Північно-Західному Причорномор’ї в 2013 р. // Орнітологічний журнал «Беркут» — на 2 арк.

11. Нєпєін А. Ю., Дюмін А. С. Риючі оси (Hymenoptera, Sphecidae, Crabronidae) національного природного парку «Білобережжя Святослава». // Наукові праці : Науково-методичний журнал. – Вип. 220. Т. 232. Екологія. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2014. – 123 с. – С. 102 – 105.

Відділом науки  для  науково-дослідних природоохоронних відділень Парку були розроблені та  розповсюджені:

  1.  Редінов К..О.  Чаус В.Б., Марчинська –Андрєєва О.А., Касьянов ЄО. Методичні

рекомендації по проведенню біотехнічних робіт на території парку в 2014 році.

Протягом звітного періоду у друкованих та електронних ЗМІ вийшли наступні публікації еколого-освітнього, інформаційного, природоохоронного та краєзнавчого змісту:

  1.  «Чи можливо вплинути на хижака?» / веб-сайт «Очаківський портал»,  Чаус В.Б.
  2.  «На Кинбурне цветет сказочная сон-трава» / веб-сайт «Очаківський портал», Марчинська-Андрєєва О.
  3.  «Первоцвіти Кінбурна» / веб-сайт «Очаківський портал», Марчинська-Андрєєва О.
  4.  «10-11 травня – Міжнародний  день мігруючих птахів» / веб-сайт «Очаківський портал», 10.05 К.Редінов
  5.  «Морські острови –тема Міжнародного дня біорізноманіття» / веб-сайт «Очаківський портал», 10.05 К.Редінов
  6. «Очаковщина глазами зоолога К.Кесслера» / газета «Очаків»  № 3 від 10.01 К. Редінов
  7.  «Ягорлицька затока – острівець безпеки птахів» / газета «Чорноморська зірка» № 9-10 від 31.01 К. Редінов
  8.  «2 лютого – всесвітній день водно-болотних угідь» / газета «Очаків» № 5 від 31.01  К. Редінов

Прийнято участь у 3 наукових заходах, у двох очно:

  1. Семінар «Організація та результати моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні» (4-6.03, м. Одеса);
  2. Міжнародна науково-практична конференція до 30-річчя створення Шацького національного природного парку (м. Світязь, 23 – 25 квітня 2014 року).
  3. Обласний молодіжний форум «Зробимо Україну чистою!» (м. Миколаїв, 2–3 квітня 2014 р.).

Участь науковців в еколого — освітній роботі:

  1. Участь в акціях: «Я люблю своє узбережжя» та «Зробимо Україну чистою»
  2. Старший науковий співробітник відділу науки, Редінов К.О. сприяв проводженню екологічного конкурсу «Краю мій рідний!»

Виступи на   радіо «Нива» Очаківського району.

  1. Начальник відділу науки, Чаус В.Б., присвяченого Всесвітньому дню водно-болотних угідь.
  2. Науковий співробітник, Марчинська-Андрєєва О.О., до Дня охорони навколишнього природного середовища.

Взято участь в проведенні 9-го Фестивалю туристичної журналістики України за участю провідних телеканалів та періодичних видань країни.

 

Контактна інформація

Національний природний парк “Білобережжя Святослава”

 

Фактична адреса:

57508, Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Леніна 18, тел/факс + 38(05154) 2-39-43, e-mail: npp_bilosvyat_ochakov@ukr.net

 

Юридична адреса:

57555, Миколаївська обл.., Очаківський р-н, с.Покровка, вул..Бородинівська, 39.

Історія парку “Білобережжя Святослава”

Національний природний парк “Білобережжя Святослава”

 

57500, Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Леніна 18, тел/факс + 38(05154) 2-39-43, e-mail: npp_bilosvyat_ochakov@ukr.net

 

Національний природний парк “Білобережжя Святослава” створений відповідно до Указу Президента України від 16 грудня 2009 року № 1056, є об’єктом загальнодержавного значення.

Розташований на території Очаківського та Березанського районів Миколаївської області.

Парк є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів .

В межі НПП увійшла більша частина території регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», за виключенням населених пунктів, та окремих ділянок коси.

Загальна площа Парку становить 35223,15 гектара земель державної власності, з них25000 гектарівземель акваторій Дніпро-Бузького лиману, Ягорлицької затоки та прилеглої акваторії Чорного моря навколо Кінбурнського півострова.

До території парку увійшли особливо цінні природні об’єкти: «Кінбурнська стрілка», «Бієнкові плавні», «Покровська коса», «Орхідне поле», а також урочище «Солоне озеро» в межах Березанського району.

Парк є природоохоронною, рекреаційною, еколого-освітньою та науково-дослідною установою і створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів Нижньодніпровських пісків.

З парком межує Чорноморський біосферний заповідник, а саме острів Круглий та Довгий та заповідна ділянка «Волижин ліс». В межах парку знаходиться територія важлива для збереження птахів національного значення: ІВА-територія «Кінбурнська коса» та частина міжнародної ІВА-території «Ягорлицька та Тендрівська затоки» й частина водно-болотного угіддя міжнародного значення «Ягорлицька затока».

Свою назву коса отримала від тюркського «кил» — волосина і «бурун» — мис. КіІі Вurun – (волосовидный мыс – рос.) – так називали турки півострів, що простягнувся на40 км, максимальна ширина його близько10 км, а мінімальна — лічені метри.

Коса має цікаве географічне положення. Величні і красиві легенди говорять про те, що Кінбурнська коса відвіку використовувалась людиною через її сприятливий клімат і географічне розташування. Ще за стародавніх часів мимо неї проходив найважливіший морський шлях «з варяг в греки».

Кінбурнська коса – великий піщаний масив (входить до складу Нижньодніпровської піщаної арени), який приблизно 2 тис. років тому утворився на місці древньої дельти Дніпра. Але піщані наноси добре зволожувалися і удобрювалися річковим мулом. Тому переважна більшість ділянок у минулому були вкриті лісами та лісостепами. Відомо, що у давнину цю землю називали країною лісів або Гілеєю, про яку в своїх працях згадував славнозвісний Геродот в V ст. до н.е. Внаслідок господарської діяльності лісові масиви були знищені, на їх місці утворилися дюни – кучугури. Але, як виняток, збереглися невеличкі дубово – березові, осикові й вільхові гайки, розкидані серед піщаних кучугур. Це рештки знаменитої Гілеї. З 1960-х рр. ця територія масово засаджується сосною. Найбільшим землекористувачем на території парку є Очаківське державне лісомисливське підприємство (52,32 % ).

На Кінбурнській косі знаходиться понад 300 озер. Більшість озер берегової зони моря і Ягорлицької затоки мають вихід до моря, що регулює їх водообмін. Ці озера неглибокі, добре прогріваються, з чистою морською водою. Глибина їх не перевищує1,5 м. Періодично протоки до моря заносяться піском та зостерою. Деякі закриті солоні озера можуть слугувати джерелом добування лікувальної морської «ропи» і сапропелевого багна. У спеку вода випаровується, утворюючи шар солі. Іноді тут залягають цілющі грязі. Є також озера з прісною водою, живлення яких відбувається за рахунок атмосферних опадів або вклинювання ґрунтових вод. Вони часто пересихають і відомі як «солодкі саги».

В межах парку виділено пріоритетні об’єкти охорони, що охоплюють найбільш цінні в природоохоронному відношенні ділянки, серед них: «Покровська коса», «Кінбурнська стрілка», «Бієнкові плавні», урочище «Зелені Кучугури», «Орхідне поле», «Ковалівська сага» та інші.

Унікальність Кінбурнської коси в природоохоронному відношенні безсумнівна. Тут збереглися природні комплекси пісків нижнього Дніпра із цілою низкою властивих лише їм видів флори і фауни. На території парку зростає близько 350 видів вищих судинних рослин, з них 36 ендемічних, 6 — занесені до Міжнародних Червоних списків, 9 — до Червоної книги України. Живими сторінками Червоної книги України є волошка короткоголова, ковила дніпровська, береза дніпровська, сон чорніючий, мачок жовтий, бурачок тендрівський, орхідеї. До Європейського червоного списку занесені жовтозілля дніпровське, фіалка Лаврінка, козельці дніпровські, піщанка Зоза, роговик Шмальгаузена, гоніолімон злаколистий, що включений також в Червоний список МСОП. Регіональній охороні підлягають миколайчики приморські, оман високий, рапонтикум серпієвидний, валеріана пагононосна. Тут проживає 41 вид мохоподібних та 74 види лишайників.

Фауна налічує близько 5 тисяч видів тварин. З них 45 видів ссавців, 300 – птахів, 8 — плазунів, 7 – земноводних, 74 – риб, близько 4000 – комахи, 160 – павукоподібних, 55 – ракоподібних, 63 – молюсків. З них 159 занесено в ЧКУ та міжнародні Червоні списки.  Серед них звичайні для території парку види, такі як сліпак піщаний, ємуранчик фальцфейна, полоз чотирьохсмуговий, гадюка степова. В акваторії парку бувають дельфіни та осетрові риби.

Територія парку слугує природним міграційним шляхом для багатьох видів птахів, місцем їх концентрації, зимівлі та гніздування. 67 видів птахів занесені до Червоної книги України та інших охоронних списків високого рангу. З них 7 гніздяться: кулик – довгоніг, кулик-сорока, пухівка, нерозень, чернь червонодзьоба, чернь білоока, лежень, орлан-білохвіст. Значною є чисельність рожевих пеліканів, до 5000 особин яких можна спостерігати в теплий період року. Взимку територія парку є місцем скупчення орланів-білохвостів,  яких тут збирається в холодні зими до 300 особин.

Територія Кінбурнської коси має великий рекреаційний потенціал. Справжні морські пляжі мають довжину понад20 км. Пляжний відпочинок на західному морському узбережжі є найбільш привабливим для відвідувачів. Погодні умови сприяють розвитку літніх видів відпочинку і туризму. Середня тривалість пляжно-купального періоду триває приблизно 130 діб на рік. Приваблює відпочиваючих сьогодні на косі — збереженість її природи: чисте повітря, прозоре море, безліч озер з лікувальними властивостями, а також красиві природні краєвиди, можливість побачити пеліканів, ящірок, їжаків, черепах та інших тварин. На протязі травня є можливість побачити «орхідне поле», ділянки ковили, Приваблюють також островки первозданного лісу (саги), тисячолітній дуб в «Волижиному лісі» і безліч інших природних феноменів, якими дуже багата ця територія.

Територія Кінбурнського півострову має велике історичне минуле. Тут знаходяться археологічні пам’ятки епохи ранньої та пізньої бронзи, історичні пам’ятки пов’язані зі славним козацьким минулим та обороною Кінбурнської фортеці під командуванням О. Суворова.

На території парку виділено заповідні об’єкти:

- «Кінбурнська стрілка» — ділянка займає найбільш вузьку смугу Кінбурнської коси та прилеглі акваторії Чорного моря і Дніпровського лиману (однокілометрову зону). Площа700 га. Довга та звивисто – витягнута територія дуже динамічна: внаслідок відкладання твердого матеріалу річкових наносів з одного боку, розмивання берегу — з іншого боку, коса постійно «відхиляється», час від часу змінює свою конфігурацію. В природному відношенні «Кінбурнська стрілка» дуже важлива ланка приморського екокоридору, місце гніздування і концентрації птахів під час сезонних міграцій. Підтримує існування багатьох рідкісних видів, що знаходяться під охороною — пухівки, кульона великого, кулика-сороки та інших.

- «Бієнкові плавні» — це водно — болотні угіддя площею1160 га. Ключове природне нерестовище коропа (сазана) та карася на Нижньому Дніпрі. Добре прогріті й багаті рибою мілководдя приваблюють безліч рідкісних водоплавних та коловодних птахів, що утворюють скупчення європейського значення, зокрема пелікана рожевого (до 2500 особин). Тут знаходиться найбільша на Півдні України багатовидова колонія чапель — сірої, рудої, жовтої, чепур великої і малої, квака (до 600 пар).

- «Ковалівська сага» («Геродотова гілея») — урочищє замкненої западини, вільховий гай – знаходиться на північній окраїні с. Покровка. Це один з найбільших на Нижньому Дніпрі вільхових гаїв площею близько12 га. Він дуже заболочений. За розмірами поступається лише «Волижиному лісу». Угрупування вільхи чорної знаходяться тут на південній межі ареалу і представлені давно ізольованими і солестійкими популяціями. Місце концентрації птахів, кажанів, плазунів.

- «Покровська коса» — увійшла до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення «Ягорлицька затока». Цю територію займають молоді піщані та черепашкові наноси, а також прилеглі акваторії Чорного моря і найбільш мілководної Ягорлицької затоки (сер. глибина 1,5 –2,5 м). З косою межують острів Круглий та Довгий, що входять до складу Чорноморського біосферного заповідника. Під дією хвиль, конфігурація коси постійно змінюється (вона росте).

- «Орхідне поле», площа якого перевищує60 га, розташовано біля морських пляжів в околицях с. Покровка, пов’язане з рослинними комплексами засолених лук, охороняється Червоною книгою України. Це одне з найбільших місцезростань диких орхідей в Україні та в Європі. Воно представляє собою приморську рівнину, дуже густо заселену 7 видами Зозулинців.

На шляху між заповідними ділянками можна милуватись добре збереженим природним комплексом приморських пісків з переважанням піщаного степу. Білі кварцові піски утворюють дюнні масиви (кучугури). Поверхня їх співпадає з поверхнею горизонту ґрунтових вод. Глибина їх залягання останніх 6-10 мна піднесених ділянках та до 1м на зниженнях. В високих місцях вони прісні, а з глибиною збагачуються солями.

В піщаному степу зростає значна кількість ендемічних та рідкісних рослин: чебрець дніпровський, гоніолімон злаколистий, роговик Шмальгаузена, ковила дніпровська, волошка короткоголова та інші. Кінбурнська коса, одна з не багатьох ділянок в Північно-Західному Причорномор’ї, де уціліла рослинність приморської літоральної смуги (всього близько 30 видів). Ядро флористичного комплексу коси складають причорноморські і чорноморсько-азовські ендеміки, два з яких занесені у Європейський червоний список – козельці дніпровські і жовтозілля дніпровське.

Неперевершена дика природа Кінбурнської коси приваблює туристів і відпочиваючих. Піщані пляжі, чисті озера, рідкісні живі організми необхідно зберегти для майбутнього.

 

Підсумки діяльності НПП “Білобережжя Святослава” в 2015 році

В національному природному парку «Білобережжя Святослава» 23 грудня 2015 року відбулось засідання науково–технічної ради. Традиційно в кінці року воно присвячується  підведенню підсумків діяльності парку в цілому та його структурних підрозділів  зокрема. Розглянуто  на засіданні також питання, що стосуються і більш широкого кола жителів Миколаївщини.

Серед останніх можна виділити розгляд  наміру  Міністерства інфраструктури України в питанні створення порту по перевалці сипучих вантажів в акваторії Чорного моря між Тендрівською та Кінбурнською косами.

 Картосхема проектної пропозиції.

Відповіддю на запит НПП  Мінінфраструктури підтвердило  плани по створенню  такого порту. Члени науково-технічної ради парку прийняли рішення стосовно питання створення об’єкту портової інфраструктури, в якому:

1. Висловлено свою стурбованість можливими ризиками для сусідніх акваторій національного природного парку та Чорноморського біосферного заповідника;

2. Ініційовано проведення громадських слухань цього питання із залученням провідних науковців — екологів та представників місцевої  громади;

3. Наголошено на необхідності проведення об’єктивних екологічних експертиз самої концепції можливого створення такого порту.

Національним природним парком направлено також інформаційний лист щодо такого проектного наміру в Міністерство екології та природних ресурсів України, Запрошуємо до участі в громадських слуханнях всіх зацікавлених громадян та організації, телефон для контакту 3-00-26.

Наступним  питанням, що викликало жваве обговорення, було розгляд пропозицій  про відзначення лауреатів «Зірки Білобережжя» за 2015 рік.

Знак «Зірка Білобережжя»

Нагадаємо, що в 2014 році такими, що вагомо допомагали та істотно сприяли діяльності парку,стали Дудкін Олег — директор ГО «Українське товариство охорони птахів» м.Київ, Станішевська Інна — директор бази відпочинку «Пелікан» с.Покровка, Чекета Марина — директор департаменту соціальних програм компанії «Кока-Кола Україна» м.Київ. Відзначити  та вручити знак «Зірка Білобережжя» за 2015 рік члени Науково-технічної ради  вирішили наступним номінантам:

1. Дудкіну Олегу – директору ГО «Українське товариство охорони птахів» за підтримку  проектів протягом 2015 року на території  національного природного парку та пов’язаних з ним, а саме: акції „Я люблю своє узбережжя”, в результаті яких проведена очистка 5 кілометрів прибережної смуги  з залученням  волонтерів, та продовження ліквідації сміттєзвалища в лісовому кварталі №23. Вивезено біля 100 м.куб. зібраних  відходів на офіційний полігон ТПВ смт. Гола Пристань. Наданої допомоги в продовженні заходів по охороні та моніторингу Бієнкових плавнів.

Двічі відзначений О.Дудкін зліва з М.Чекетою.

2. Коновалову Сергію — приватному підприємцю, власника плавзасобів «Бригадир Горич» та «Соболь» за постійну  підтримку працівників СДО парку  та проведення рекреаційних заходів на території НПП.

3. Горячевій Олені -  власному кореспонденту телеканалу ICTV за системне та об’єктивне висвітлення проблемних питань збереження природного біорізноманіття Кінбурнського півострова та його заповідних об’єктів та найкращий репортаж про національний природний парк «Білобережжя Святослава» 2015 року.

О.Горячева за роботою

4. Шполянському Михайлу Юхимовичу — громадському діячу до 2014 р., голові ГО. «Кінбурн-життя», письменнику, автору численних творів про людей та природу Кінбурна. Останній збірник автора «Был такой случай» видавництво «Никея» С.Петербург, 2015 год. За постійну енергійну підтримку ідеї збереження Кінбурна та заповідних територій  півострова.

Про  останнього номінанта хочеться сказати особливо, як про чудову людину, засновника першого на Миколаївщині дитячого будинку сімейного типу, патріота Кінбурнської коси та її заповідності. На жаль, отця Михайла зараз вже немає в живих.  Пам’ять про нього, його справи і його книги залишається і буде ще довго залишатись, поки існують сама Кінбурнська коса і Національний природний парк «Білобережжя Святослава» на її заповідних просторах.

Відділ науки

Ссавці

На території парку зустрічається біля 40 видів ссавців, з яких майже половина занесені в Червону книгу України. Більшість з них ведуть потаємний або нічний спосіб життя й тому на очі потрапляють рідко. Найлегше побачити їжака, зайця, лисицю та, як недивно, вовка, а в акваторіях моря – дельфінів.

Звичайно ссавці виявляються за слідами своєї життєдіяльності. На піщаних степових ділянках можна побачити купки піску — характерні викиди сліпака піщаного. В цих же місцях можна знайти і нірки кандибки звичайної. Ці гризуни – «червонокнижні» ендеміки Нижньодніпровських пісків.

Нещодавно на території парку оселилась видра річкова, котра зараз постійно мешкає на узбережжі лиману. Місцями живуть окремі родини борсуків.

Хижі ссавці представлені єнотовидною собакою, лисицею, вовком та родиною куницевих.

Найбільш чисельними є мишоподібні гризуни, окремих з них, легко виявити по кублам – миша лугова (будує кулясті гнізда на траві) та миша курганцева (будує з трави курганчики розміром до метра в ширину та понад півметра в висоту). Серед мишоподібних гризунів зрідка зустрічаються сірий хом’ячок та мишівка степова – види з сторінок Червоної книги України.

На території парку також зустрічається до 10 видів кажанів. З копитних зустрічається козуля та кабан.

В акваторіях парку можна спостерігати три види дельфінів. Найчастіше зустрічається азовка, рідше – афаліна та дуже рідко – білобочка.

Птахи

Світ пернатих парку надзвичайно багатий. Його територія слугує природним міграційним шляхом, місцем концентрації, зимівлі та гніздування близько 300 видів птахів. З них, одна третина виводить пташенят, в тому числі «червонокнижні» пернаті: нерозень, чернь червонодзьоба, чернь білоока, пухівка, орлан-білохвіст, пісочник морський, кулик-довгоніг, кулик-сорока, чоботар, лежень, крячок малий, совка та сова болотяна.

Загалом список занесених у Червону книгу України птахів парку нараховує щонайменше 60 видів. Значною є чисельність рожевих пеліканів, сотенні зграї яких можна спостерігати в теплий період року. Взимку територія парку є місцем скупчення орланів-білохвостів, яких тут збирається понад 100 особин. В акваторіях парку тримаються тисячні зграї гоголів та крехів середніх.

Особливо важлива роль парку у збереженні водоплавних птахів, для яких Кінбурнська коса разом з прилеглими акваторіями моря та лиману, слугує «пташиним» вокзалом. Тут десятки тисяч особин різних видів пернатих зупиняються на відпочинок і годівлю під час міграцій та зимують. Переважна більшість цих птахів мешкає за межами України, в тому числі і в тундрі, наприклад, кулики-побережники, лебеді кликун та малий.

Над морем постійно літають зграї великих бакланів. Якщо пощастить, можна побачити і «морських мандрівників» — буревісників, котрі супроводжують косяки риб. На морському узбережжі годуються зграї куликів та мартинів.

Постійно на очі потрапляють також і пернаті хижаки: луні, канюки, яструби, соколи та інші. Гніздовими є орлан-білохвіст, лунь очеретяний, канюк звичайний, підсоколик великий та боривітер звичайний. Пролітні -скопа, орел-змієїд та зимуючий — лунь польовий, активно полюють на території парку.

У сосновому лісі під час «тихого полювання» на гриби, можна почути і навіть побачити золотомушок жовточубих. Ці пташки, найменші за розмірами у фауні України, галасливими зграйками обстежують гілки та стовбури дерев у пошуках шкідників.

 

 

Міжнародний День Чорного моря

Екологічний марафон на Очаківщині

присвятили Міжнародному Дню Чорного моря

 

Візит-центр екоосвіти та туризму НПП «Білобережжя Святослава» у жовтні запросив учнів шкіл Очаківського району та міста взяти участь в екологічному марафоні на захист Чорного моря. Читать далее

Яндекс.Метрика